Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

приходити додому

  • 1 home

    1. n
    1) дім, житло, господа, оселя
    2) місце проживання; місцеперебування; проживання; притулок

    to give smb. a home — дати комусь притулок

    3) рідний дім; отчий дім; рідні місця
    4) батьківщина
    5) метрополія (Англія)
    6) сім'я; сімейне життя; домашнє вогнище
    7) місце поширення, батьківщина (рослини тощо); ареал
    8) місце зародження (виникнення); колиска
    9) приют, благодійний заклад
    10) приватний заклад для бездомних собак (котів тощо)
    11) спорт. фініш
    12) спорт. гол

    at home — спорт. на своєму полі; на стадіоні свого клубу

    to feel at home in (with) a foreign language — вільно володіти іноземною мовою

    east or west home is best — присл. у гостях добре, а вдома ліпше

    2. adj
    1) домашній, хатній
    2) родинний, сімейний
    3) рідний, свій

    home base — ав. своя авіабаза; аеродром базування

    4) місцевий

    home team — спорт. команда господарів поля

    5) житловий
    6) вітчизняний; внутрішній

    H. Office — міністерство внутрішніх справ

    H. Secretary — міністр внутрішніх справ

    H. Service — внутрішнє радіомовлення

    7) що стосується метрополії (Англії)

    H. Fleet — флот метрополії

    8) колючий, ущипливий, дошкульний

    home lot — розм. кіностудія

    home rule — самоврядування; автономія

    3. adv
    1) вдома
    2) додому

    to see smb. home — проводжати когось додому

    3) на батьківщину
    4) у ціль, у точку
    5) до кінця, до відказу; туго, міцно

    to bring smth. home to smb. — а) утовкмачувати щось комусь; б) зловити когось на чомусь

    to drive smth. home to smb. — а) утовкмачувати щось комусь; б) успішно завершити щось

    to get home — а) мати успіх; б) виграти, перемогти (у змаганнях)

    4. v
    1) повертатися додому (особл. про голуба)
    2) посилати (направляти) додому
    3) перебувати, жити (десь)
    4) надавати притулок, улаштовувати у себе
    * * *
    I n
    1) будинок, дім, житло; місце проживання; місцеперебування; проживання
    2) рідний дім, рідна домівка, рідні місця; батьківщина; метрополія
    3) родина, сім'я; домашнє коло; сімейне життя
    4) місце поширення, батьківщина ( рослин): ареал; місце зародження або виникнення, батьківщина, колиска
    5) притулок, благодійний заклад; пансіонат; приватний заклад для бездомних собак, кішок
    6) cпopт. будинок, дім ( в іграх); своє поле; фініш ( легка атлетика); гол
    II a

    home industry — надомна робота; кустарний промисел; сімейний

    2) рідний, свій; місцевий; зворотний

    home journey — мop. зворотний рейс

    3) житловий, жилий
    4) вітчизняний; внутрішній
    6) колючий, уїдливий
    III adv
    1) вдома; додому; на батьківщину
    2) у ціль, в точку
    3) до відказу, до кінця; туго, міцно
    IV v
    1) (по) вертатися додому, летіти додому (особл. про голуба); посилати, направляти ( додому); наводитися (про ракету, торпеду)
    2) перебувати, знаходитися, жити ( де-небудь); влаштовувати ( кого-небудь) у себе, дати притулок

    English-Ukrainian dictionary > home

  • 2 ӱ

    хата, будинок, дім, житло, кімната, приміщення СБ; т'ирген бир ӱ ч (и) не він зайшов до якоїсь хати СБ; ӱдэ т'ель- приходити додому СБ; йаланҗының ӱсӱ хата брехуна СБФ; пор. уй, ӱй, эв I.

    Урумско-украинский словарь > ӱ

  • 3 be

    v (1-ша особа sing pres. am; 2-га особа sing pres. are; 3-тя особа sing pres. is; pl pres. are; sing past was; pl past were; p.p. been)
    1) бути, бувати
    2) жити; існувати

    how are you? — як поживаєте?, як ся маєте?

    3) перебувати; бути присутнім
    4) залишатися
    5) відбуватися, траплятися, статися

    how is it that you were there? — як сталося, що ви опинилися там?

    6) дорівнювати, становити
    7) розм. коштувати
    8) мати значення (вартість)
    9) супроводити (у побажанні)
    11) у сполученні з pres.p. утворює форму continuous

    □ be at — мати намір

    □ be down — спуститися вниз; бути внизу; знизитися в ціні

    □ be for — бути за

    who is for going home? — хто за те, шоб іти додому?

    □ be in — перебувати (бути) вдома (на місці); бути при владі; прибути, прийти

    □ be off — вирушати, відходити

    □ be on — горіти, бути запаленим (увімкнутим); іти (про фільм), демонструватися

    what's on today? — що сьогодні йде? (в театрі, кіно); входити до складу

    □ be out — не бути вдома (на місці), бути відсутнім; погаснути; розкритися, виявитися

    the secret is out — таємниця розкрита; збиратися, мати намір

    □ be over — закінчитися, завершитися

    □ be through — закінчити, завершити

    □ be up — прокинутися, встати; бути на ногах; підвищитися в ціні; закінчитися, припинитися

    ◊ how are you? — як ви поживаєте?, як ви себе почуваєте?

    ◊ I am quite well — я почуваю себе добре, я цілком здоровий

    ◊ to be at one with smb. — бути заодно з кимсь

    ◊ to be down and out — опинитися без засобів, розоритися

    ◊ to be on the beach — розоритися, бути в скрутному становищі

    ◊ to be up and about — видужати, бути на ногах

    ◊ to have been about — мати великий досвід

    ◊ you never know where you are with him — ніколи не знаєш, чого від нього чекати (що він може вчинити)

    * * *
    v
    (oдн. was мн. were); been; теп. ч. 1-ї oc.; oдн. am 3-я oc.; oдн. is 2-a; oc.; oдн. 1-a, 2-a, 3-я oc.; мн. are; заст. 2-a; oc. oдн. теп. ч. art
    1) бути, існувати
    2) бути, знаходитися; бути присутнім; перебувати; залишатися
    3) відбуватися, траплятися, здійснюватися
    4) дорівнювати, становити; коштувати; значити, важити
    5) піднес. супроводжувати ( в окличних реченнях як побажання)

    victory be yours! — бажаю ( вам) перемоги!

    6) there is є, є в наявності
    7) to have been відвідувати, бувати; заходити, бути
    8) to be at smth мати намір зробити або сказати що-небудь; нападати, накидатися на що-небудь; брати без дозволу
    9) to be at smb приставати до кого-небудь
    10) to be above smth /doing smth / бути вищим за що-небудь; не опускатися до чого-небудь
    11) to be beneath smth; smb бути нижче чого-небудь, кого-небудь
    12) to be beyond smth; smb бути поза, за межами чого-небудь, можливостей кого-небудь
    13) to be abreast of smth бути в курсі чого-небудь
    14) to be after smb переслідувати, намагатися піймати кого-небудь
    15) to be after smth замірятися на що-небудь, прагнути заволодіти чим-небудь
    16) to be about to do smth збиратися, мати намір зробити що-небудь
    17) to be against smth суперечити чому-небудь, іти врозріз із чим-небудь
    18) to be for smth стояти або бути за ( що-небудь)
    19) to be for some place відправлятися, їхати куди-небудь
    20) to be on smb бути оплаченим ким-небудь; раптово настати (про свята, вибори)
    21) to be on smth входити до складу, бути членом ( комісії)
    22) to be on smb; smth бути поставленим на кого-небудь, що-небудь (нaпp., на коня)
    23) to be up to smth замишляти, затівати що-небудь; знати, бути обізнаним про що-небудь
    24) not to be up to (doing) smth не спромогтися зробити що-небудь, не впоратися із чим-небудь; поступатися ( кому-небудь)
    25) to be up to smb бути покладеним на кого-небудь ( про відповідальність); залежати від кого-небудь
    26) to be up against smth; smb стикнутися з чим-небудь, ким-небудь; зустріти відсіч
    27) to be up for smth бути піднятим, виникати, розглядатися ( про питання); розглядати в суді, судити; призначатися до продажу; бути висунутим кандидатом, бути претендентом (на посаду, пост)
    28) to be with smb підтримувати кого-небудь; розуміти, стежити за тим, що говорять
    29) to be with smb; smth працювати у кого-небудь, де-небудь ( по найму)

    what is it? — що це?; у чому справа? знаходитися в ( якому-небудь) стані, становищі; відчувати ( що-небудь)

    31) з наступним інфінітивом виражає повинність, обумовлену домовленістю, планом

    when am I to come? — коли мені приходити? можливість намір, бажання (в умовних реченнях)

    32) заст. у сполученні з p. p. дієслів to come, to fall, to sit, to run, to get та ін.
    33) у сполученні з pres. p. служить для утворення тривалої форми
    34) у сполученні з p. p. перехідних, деяких неперехідних дієслів служить для утворення пасивної форми

    English-Ukrainian dictionary > be

  • 4 call

    1. n
    1) крик; вигук
    2) оклик; гукання

    within call — поблизу, у межах чутності

    3) заклик
    4) голос (тварини, птаха)
    5) виклик (в суд тощо)
    6) телефонний виклик (дзвінок); телефонна розмова (тж telephone call)

    to take the call — а) взяти трубку, відповісти на телефонний дзвінок; б) прийняти замовлення (по телефону)

    give me a call — амер. подзвоніть мені (по телефону)

    7) візит, відвідини; прихід
    8) покликання; потяг
    9) сигнал; свисток
    10) перекличка
    11) вимога
    12) повноваження; право
    13) потреба, необхідність
    14) карт. оголошення (козирної масті)
    15) вабик, ловецький пищик
    16) церк. пропозиція місця пастора
    2. v
    1) кричати, закричати
    2) гукати, кликати; окликати
    3) називати, звати; давати ім'я
    4) викликати, запрошувати
    5) скликати
    6) закликати (до — to)
    7) оголошувати
    8) будити
    9) відвідувати (когось — on); приходити в гості, заходити (до когось в дім, у контору — at)

    I was out when he called — коли він заходив, мене не було вдома

    10) амер. дзвонити (розмовляти) по телефону
    11) зупинятися (десь — in, at) (про транспорт)
    12) вважати, гадати

    do you call English an easy language? — ви вважаєте, що англійська мова легка?

    I call him my father — я вважаю, що він мій батько

    13) приваблювати, принаджувати (птахів)
    14) підганяти

    □ call aside — відводити, відкликати вбік

    □ call away — а) відкликати; б) марно галасувати

    □ call back — а) покликати назад; б) брати назад (слова); в) відміняти (наказ); г) згадувати; д) дзвонити по телефону

    □ call down — а) покликати вниз; б) кричати тому, хто стоїть унизу; в) винести догану; поставити на місце (когось)

    □ call for — а) (гучно) вимагати; б) зобов'язувати; в) заходити (за кимсь, чимсь — for)

    □ call forth — викликати, породжувати, спричинювати

    □ call in — а) запрошувати (в дім); б) викликати (лікаря); в) вимагати повернення; г) вилучати з обігу (гроші); д) призивати на військову службу; є) анулювати (закон)

    □ call off — а) відкликати; б) скасовувати; в) відволікати (увагу); г) відкладати, переносити

    □ call on — а) закликати, звертатися, апелювати; б) дзвонити по телефону; в) запрошувати; г) надавати слово

    □ call out — а) викрикувати, вигукувати; б) закричати; в) викликати (звідкись); амер. запрошувати на танець; г) призивати (на військову службу)

    □ call over — робити перекличку; викликати відповідно до списку

    □ call round — робити обхід, обходити

    to call to attention — військ. скомандувати «струнко!»

    to call to mind (memory, remembrance) — нагадати, пригадати, згадати

    to call to order — а) закликати до порядку; б) амер. відкривати збори

    □ call together — збирати, скликати (когось)

    □ call up — а) покликати нагору; б) кричати тому, хто стоїть нагорі; в) дзвонити (викликати) по телефону; г) призивати на військову службу; д) будити; є) нагадувати; є) подавати на розгляд

    □ call upon — а) надавати слово; викликати на трибуну; б) бути вимушеним; в) відчувати потребу

    ◊ to call the score — спорт. вести рахунок у грі

    ◊ to call in question — поставити під сумнів

    ◊ to call the tune (the play) — задавати тон

    ◊ let's call it a day — на сьогодні досить

    * * *
    I [kxːl] n
    2) крик, голос (тварини, птаха)
    3) поклик; оклик

    within call — поблизу, поруч, неподалік

    out of call — далеко; поза межами чутності

    4) сигнал; дзвінок; свисток; збір ( барабанний)

    call letters — paд. позивні

    5) миcл. манок; вабик ( для приманювання птахів)
    6) перекличка, переклик
    8) виклик ( до суду); ( офіційне) запрошення на роботу, посаду, пропозиція обійняти посаду; скликання ( наради); aмep. рішення національного комітету партії про скликання з'їзду для висування кандидатур
    9) телефонний виклик, дзвінок або розмова (тж. telephone call)
    10) миcт. виклик ( оплесками на сцену)

    to take a call — виходити на оплески, розкланюватися

    11) aмep. прослуховування; репетиція; оголошення про час репетиції
    12) потяг; покликання
    13) візит, відвідини; прихід; захід ( корабля в порт); зупинка ( поїзда на станції)

    at call — напоготові, до послуг, в ( чиєму-небудь) розпорядженні

    15) eк. попит ( на товар)
    16) eк., кoм. вимога сплати боргу, чергового внеску; вiйcьк. заявка, вимога; виклик

    call for action — бойова тривога; заклик до дії

    17) повноваження; право
    18) потреба, необхідність
    19) eк. попередня премія; опціон; угода з попередньою премією
    20) кapт. оголошення ( козирної масті)
    21) цepк. пропозиція парафії, місця пастора
    23)
    II [kxːll] v
    1) кричати, закричати
    2) кликати, покликати; підкликати (тж. call over); окликати, гукати; будити, розбудити
    3) називати, звати
    4) викликати; голосно читати список
    6) викликати; кликати ( до себе), запрошувати; викликати, давати сигнал, сигналізувати; викликати (звідки-небудь; тж. call out); юp. викликати ( до суду)
    7) (on, upon, unto, to) закликати, призивати; благати, звертатися

    to call to witness — посилатися на кого-небудь; призивати кого-небудь у свідки;; юp. викликати свідка

    8) (on, upon) надавати слово; викликати на трибуну; (on, upon) викликати учня (on, upon, to) pass бути покликаним; відчувати покликання, потребу; (on, upon, to) pass бути змушеним
    9) повідомляти; оголошувати
    10) (in, at, on, round) (тж. call in, call by) відвідувати; наносити візит; заходити, завітати; (in, at) заходити ( про корабель); (in, at) зупинятися ( про транспорт)
    11) ( for) заходити (за чим-небудь, ким-небудь)
    12) ( голосно) вимагати; зажадати; мати потребу ( у чому-небудь); передбачати; pass вимагатися; бути потрібним, доречним; викликати ( актора)
    13) дзвонити, телефонувати або говорити по телефону
    14) вважати, розглядати; припускати
    15) дiaл. гнати ( череду); поганяти, підганяти
    16) миcл. вабити, приманювати птахів
    17)

    to call in /into/ question, to call into doubt — сумніватися, ставити під сумнів

    English-Ukrainian dictionary > call

  • 5 get

    1. n
    1) приплід, потомство (у тварин)
    2) розм. заробіток, получка
    3) прибуток
    2. v (past і p.p. got; заст., амер. p.p. gotten)
    1) діставати, одержувати, здобувати; видобувати
    2) заробляти; одержувати
    3) домагатися, добиватися
    4) купити, придбати
    5) спіймати; схопити
    6) зрозуміти, збагнути; усвідомити
    7) помічати, спостерігати
    8) доводити до свідомості
    9) спантеличувати, ставити в тупик
    10) попасти, потрапити
    11) діставатися, добиратися; досягати
    12) заразитися, схопити (грип тощо)

    to get (a) cold — застудитися, схопити нежить

    13) зазнавати (покарання), діставати (по заслугах)
    14) обчислювати; визначати (суму); знаходити (відповідь)
    15) зв'язуватися, установлювати контакт (зв'язок)
    16) вивчати (вірш тощо)

    to get smth. by heart — вивчити щось напам'ять

    get your dinner and then go to school — пообідай, а потім іди до школи

    18) народжувати (про тварин)
    19) ставати, робитися
    20) мати, володіти
    21) бути змушеним, мусити
    22) починати (з inf або gerund)

    get aboard — сісти (на поїзд, пароплав)

    get about — а) ставати відомим, поширюватися; б) пересуватися

    get across — переконливо довести, викласти

    get ahead — а) добиватися успіху, процвітати; б) (of) — випереджати

    get along — жити, прожити

    how are you getting along? — як ви поживаєте?, як справи?

    get away — а) уникнути; дременути; вислизнути; б) від'їжджати

    get back — а) повернутися; б) повернути (втрачену річ)

    get behind — амер. підтримувати

    let me get by, please — будь ласка, пропустіть мене; б) складати (екзамени)

    get down — спускатися, сходити, злазити

    get in — а) входити, заходити; влазити; б) прибувати, приходити

    get off — а) злазити, вилазити; сходити, спускатися; б) знімати, скидати; в) відбувати, від'їжджати; г) спорт. стартувати; д) ав. злітати; є) виряджати, проводжати; є) утекти, врятуватися; ж) уникнути, позбутися

    get on — а) залазити, сідати в; б) надівати; в) просуватися, робити успіхи

    get out — виходити, вилазити, висаджуватися

    get through — а) закінчити; б) вижити, витримати; в) скласти (екзамен); г) зв'язатися по телефону

    get together — а) збиратися, зустрічатися; б) амер. дійти згоди

    get up — а) вставати, підводитися; б) сходити (на гору); в) сідати (на коня); г) збільшувати (швидкість); д) посилюватися; є) організовувати, влаштовувати; ставити (п'єсу); засновувати (фірму); є) наряджати; ж) доходити; досягати; з) підганяти (коней)

    1) посилено вивчати (щось)

    to get the upper hand — здобути перемогу, взяти гору

    to get smb. (smth.) to a place — доставляти когось (щось) до місця

    * * *
    I n
    1) приплід, потомство ( у тварин)
    2) дiaл. заробіток; прибуток
    II v
    1) діставати; добувати, здобувати; діставати е приносити; домагатися, одержувати, отримувати; заробляти, одержувати; одержувати, отримувати (листа, звістку); купувати, придбати
    2) піймати, схопити; помститися, відплатити; захоплювати, хвилювати; дратувати
    3) розуміти, осягати; уловлювати, помічати, спостерігати
    4) доводити до усвідомлення; проймати, пробирати
    5) спантеличити, загнати в глухий кут
    6) попасти, потрапити
    III
    1) заразити; підхопити (нежить, грип)
    4) обчислювати; отримувати ( в результаті розрахунку); встановлювати ( суму); знаходити ( відповідь)
    5) зв'язуватися, встановлювати контакт, зв'язок (по радіо, телефону; тж. get through, get to); піймати ( по радіо)
    6) вивчати (роль, вірш)
    8) з'їдати (сніданок, обід)
    9) тільки в теп. ч. бути ( в наявності), зустрічатися
    IV
    1) to get to a place потрапляти, прибувати куди-небудь; добиратися до якого-небудь місця; досягати якого-небудь пункту
    2) to get smb; smth to a place проводжати куди-небудь; доставляти куди-небудь; перевозити, переносити кого-небудь, що-небудь куди-небудь
    3) to get into a place входити куди-небудь; влазити куди-небудь; попадати, потрапляти, проникати куди-небудь; to get out of a place виходити звідки-небудь; вилазити, вибиратися звідки-небудь; to get out of a state, a condition вийти з якого-небудь стану, положення; уникнути чого-небудь
    4) to get smb; smth into a place вводити кого-небудь куди-небудь; проводити кого-небудь куди-небудь; протаскувати, протягувати що-небудь куди-небудь; вводити, вкладати, всовувати, вставляти, втискувати, затягувати що-небудь куди-небудь; to get smb; smth out of place виводити кого-небудь звідки-небудь; виймати, діставати що-небудь з чого-небудь
    5) to get smth out of / from / smb вивідувати, випитувати, вивуджувати що-небудь у кого-небудь
    6) to get out of smth /doing smth / позбуватися чого-небудь /якої-небудь справи/; уникати чого-небудь, ухилятися від чого-небудь
    7) to get to do / doing / smth починати робити що-небудь

    to get to know — дізнаватися; знайомитися

    8) to get smb to do smth змушувати, переконувати, умовляти кого-небудь робити що-небудь; to get smth to do [doing]smth

    can you get the door to shut? — ти можеш зробити так, щоб двері закрилися?

    9) to get smth done зробити що-небудь (про дію, яка чиниться ким-небудь за бажанням або вказівкою мовця)
    10) to get into smth (серйозно) вивчати ( що-небудь); опанувати ( чим-небудь); звикнути ( до чого-небудь), навчитися ( чому-небудь)
    11) to get into a state, a condition потрапляти в яке-л становище, положення

    to get into time-troubte — шax. потрапити в цейтнот

    12) to get smth; smb into a state приводити що-небудь, кого-небудь у який-небудь стан

    to get smb into trouble — підвести кого-небудь; бути винуватцем чиєї-небудь вагітності

    13) to get into clothes, etc. надягати, взувати що-небудь
    14) to get over smth переходити, перелазити через що-небудь; переправлятися через що-небудь; перебороти, подолати (труднощі, перешкоди); поправитися, одужати; отямитися, оговтатися; переносити; звикатися з думкою; покрити, пройти ( відстань)
    15) to get over smb = to get round smb; забути кого-небудь, перестати страждати за ким-небудь
    16) to get across smth = to get over smth
    17) to get through smth проходити; пробиратися через, крізь що-небудь; скінчити, закінчити; виживати, витримувати
    18) to get at smb добиратися до кого-небудь; нападати на кого-небудь, добиратися до кого-небудь; підкупити кого-небудь
    19) to get at smth добиратися до чого-небудь; осягнути, зрозуміти що-небудь; з'ясувати що-небудь; дати зрозуміти; братися за що-небудь; приступати до чого-небудь, розпочинати що-небудь
    20) to get to smb зв'язатися з ким-небудь
    21) to have got мати

    I havt got little time y — мене мало часу; to have got to do smth бути необхідним, зобов'язаним що-небудь зробити

    to get cool — ставати прохолодним; охолоджуватися; заспокоюватися

    23) у поєднанні з подальшим іменником виражає дію, яка відповідає значенню іменника

    to get a warm — (зі)грітися

    to get out of hand — відбитися від рук, вийти з з-під контролю

    24)

    English-Ukrainian dictionary > get

  • 6 shall

    v (past should)
    1) допоміжне дієслово; вживається для утворення майбутнього часу в 1-й особі однини та множини (в амер. в цих випадках превалює will)
    2) модальне дієслово; виражає намір, погрозу, упевненість, бажаність, обов'язковість дії, пророцтво тощо у 2-й та 3-й особах однини й множини

    whatever shall be... — що б не трапилося...

    * * *
    v
    1) у 2-e 3-e особі виражає волю мовця, його наказ, розпорядження; обіцянку, погрозу
    2) виражає бажаність або обов'язковість дії; у текстах законів, угод, наказів виражає повинність, часто відповідає теперішньому часу; уживається в пророкуваннях, пророцтвах
    3) з особистим займенником 1- ї особи виражає рішучість ІІІ Б допоміжне дієслово служить для утворення форми майбутнього часу в 1-e особі в стверджувальних, заперечних реченнях, в 1- e та 2-e особі в питальних реченнях

    English-Ukrainian dictionary > shall

  • 7 stay

    1. n
    1) перебування
    2) гаяння часу; затримка; зупинка

    make no stay! — не баріться!, не гайте часу!

    3) витривалість; витримка
    4) опора, підтримка
    5) тех. стійка; підкіс; люнет; відтяжка
    6) зволікання
    7) звич. pl корсет; шнурівка
    8) мор. штаг

    a ship in stays — судно, що лавірує

    2. v
    1) залишатися; затримуватися

    to stay in bed — лежати в ліжку, хворіти

    stay here till I return — побудьте тут, поки я повернуся

    2) зупинятися, жити (at); гостювати (with)
    3) зупиняти; стримувати; затримувати
    4) баритися, чекати

    stay! not so fast! — почекайте! не так швидко!; куди ви квапитеся?

    5) угамовувати, заспокоювати
    6) розм. витримувати, терпіти
    7) не здавати позицій; не відставати
    8) перебувати (в якомусь стані); зберігати (спокій)
    9) надавати стійкості (міцності) конструкції
    10) підтримувати, зміцнювати, зв'язувати; підпирати
    11) затягувати у корсет
    12) юр. припиняти судочинство
    13) мор. закріпляти

    stay away — бути відсутнім, відлучатися; не приходити, не з'являтися

    stay in — не виходити, залишатися вдома

    stay on — продовжувати залишатися; затримуватися; обслуговувати, прислуговувати

    stay out — не повертатися додому; бути відсутнім; пересидіти (інших гостей); залишатися до кінця

    to stay put — завмерти на місці, не рухатися

    * * *
    I [stei] n
    1) перебування, знаходження
    2) зволікання, затримка; зупинка
    3) витривалість, витримка
    4) юp. відстрочка, призупинення судочинства
    II [stei] v
    1) залишатися, не йти
    2) зупинятися, гостювати
    3) припиняти, затримувати

    to stay bloodshed — зупинити кровотечу; припинити, зупинити кровопролиття

    4) баритися, гаяти, чекати
    6) витримувати, виносити; не відставати, не здавати позицій; ( with) терпляче вислуховувати
    7) знаходитися, залишатися ( у якому-небудь стані або положенні)

    to stay calm — зберігати спокій; (out of, off) залишатися поза яким-небудь положенням, станом

    8) півд.- афр., aвcтpaл. жити, проживати постійно
    III [stei] n
    1) опора, підтримка
    2) pl корсет, шнурівка
    3) тex. стояк; опора; люнет ( станка); підкіс; відтяжка; сполучна тяга
    4) мop. опора; відтяжка; штаг
    IV [stei] v
    1) підтримувати, підпирати; укріплювати; тex. зв'язувати; надавати міцності, твердості ( stay up)
    3) мop. зміцнювати штагами; відтягувати; робити поворот оверштаг

    English-Ukrainian dictionary > stay

  • 8 находить

    нахаживать, найти, действ. з.
    I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;
    2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);
    3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;
    4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);
    5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;
    6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -
    1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;
    2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;
    3) визначений, обчислений, вирахуваний;
    4) зустрінутий, стрінутий;
    5) побачений;
    6) визнаний; названий.
    II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -
    1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;
    2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];
    4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];
    5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.
    * * *
    I несов.; сов. - найт`и
    1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш

    \находитьти себя — перен. знайти́ (найти́, віднайти́) себе́

    \находить ть, \находитьти [для себя́] вы́ход [из положе́ния] — знахо́дити, знайти́ (нахо́дити, найти) [для себе] ви́хід [із становища], знаходити, знайти́ (давати, дати) [собі] ра́ду

    не \находить дить вку́са в чём — не добира́ти (не знаходити) смаку́ в чо́му

    2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити
    3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)

    \находитьть возможным — вважати за можливе (можли́вим), визнавати можливим (за можли́ве)

    как вы его \находить хо́дите? — ( какого мнения) яко́ї ви ду́мки про ньо́го?

    II несов.; сов. - найт`и
    1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати
    2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́
    3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)

    блажь (дурь) нашла́ на кого́ — дур найшов (напа́в) на кого

    нашла́ тоска́ — найшла́ (напа́ла, опа́ла) нудьга

    4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тися

    нашло́ мно́го госте́й — найшло́ (понахо́дило; насхо́дилося, понасхо́дилося) бага́то госте́й

    III сов.
    1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти
    2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти

    Русско-украинский словарь > находить

  • 9 прибывать

    прибыть
    1) (увеличиваться, прибавляться) прибувати, прибути, підбувати, підбути, більшати, побільшати. [Прибуло дня на курячу п'ядь (Чуб.). І мов сила нова у грудях прибува (Самійл.). А дівчаток все більша, більша (Проскурівна)]. Вода в реке -вает, - была - води в річці прибуває, прибуло (підбуває, підбуло) и вода в річці прибуває, прибула, підіймається, піднялась. [Понад берегами вода прибуває (Грінч. III). Води в ставку після дощу прибуло (Ум.)];
    2) (прийти, приехать) прибувати, прибути куди, до кого, (о поезде) приходити, прийти, пристигати, пристигти, достатися до чого, ставати, стати и станути де. [Вже хутко прибудем додому (Л. Укр.). Прибуває кошовий в північну столицю (Рудан.). А тим часом прибув Мініх аж до Перекопу (Рудан.). Назустріч йому (венецькому послові) пристигла в Черкаси гординська чата (Куліш). Сим конем скоро у Харкові станеш (Зміїв.). Скоро вони до Пілосців достались (Ніщ.)]. Поезд -вает в 7 час. вечера - поїзд приходить о сьомій годині вечора. -быть в гости - пригостити, загостити. [Ми пригостили до Илаша (Федьк.)]. Прибывший - прибулий, прибутній, сущ. прибулець (-льця). [Запрошували прибулих козаків поснідать (Стор.). Се прибутній чоловік (Звяг.)].
    * * *
    несов.; сов. - приб`ыть
    прибува́ти, прибу́ти; ( о воде) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися

    Русско-украинский словарь > прибывать

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»